протверезілий
ПРОТВЕРЕЗІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до протверезіти. Протверезілий Іваницький ходив довкола своєї дружини, що стояла посеред хати на купі лахміття (Кол., Терен.., 1959, 123); Гервасій рішуче шарпнув за повстину І враз одсахнувся - тремтіння і жах Його охопили у тую ж хвилину, Одбившись у протверезілих очах (Перв., II, 1958, 372); Холодним морозяним вітром спомину війнуло на Петра від постаті лейтенанта Заярного, і він уже протверезілою свідомістю збагнув, хто сидів поряд з ним (Хор., Незакінч. політ, 1960, 36).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | протверезілий | протверезіла | протверезіле | протверезілі |
Родовий | протверезілого | протверезілої | протверезілого | протверезілих |
Давальний | протверезілому | протверезілій | протверезілому | протверезілим |
Знахідний | протверезілий, протверезілого | протверезілу | протверезіле | протверезілі, протверезілих |
Орудний | протверезілим | протверезілою | протверезілим | протверезілими |
Місцевий | на/у протверезілому, протверезілім | на/у протверезілій | на/у протверезілому, протверезілім | на/у протверезілих |