противенство
ПРОТИВЕНСТВО, а, с . 1. заст. Протидія; // Суперечність. - Кожен знає, що прийде і його черга сіяти на кращій землі; це нівелює антагонізм, згладжує противенства, зближує членів общини (Бурл., Напередодні, 1956, 28).
2. діал. Протилежність. Бачила [молода жінка] в нім противенство до свого чоловіка. Цей би лиш наївся, спав та й сварився зі службою. А той на всім розумівся, на все розумну мав раду (Март., Тв., 1954, 234).
В (у) противенстві до кого-чого - на протилежність кому-, чому-небудь. В противенстві до тяжкої .. та риторичної мови духовних драм, інтермедії кипіли життям (Фр., XVI, 1955, 218).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | противенство | противенства |
Родовий | противенства | противенств |
Давальний | противенству | противенствам |
Знахідний | противенство | противенства |
Орудний | противенством | противенствами |
Місцевий | на/у противенстві | на/у противенствах |
Кличний | противенство | противенства |