пульпа
ПУЛЬПА, и, ж. 1. анат. М'яка сполучна тканина, пронизана нервовими закінченнями, лімфатичними й кровоносними судинами, що заповнює порожнину зуба; // М'якуш селезінки.
2. техн. Суміш твердих частинок з рідиною (вода й грунт, вода й корисні копалини). Видобути «чорне золото» у вигляді пульпи - суміші вугілля з водою - лише половина справи. Необхідно його ще підняти на поверхню (Наука.., 12, 1962, 54); В трубах з шумом неслася невидима пульпа; інколи, гуркочучи, котився камінь, інколи щось усередині злобно дряпалось об залізо (Жур., Опов., 1956, 106).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пульпа | пульпи |
Родовий | пульпи | пульп |
Давальний | пульпі | пульпам |
Знахідний | пульпу | пульпи |
Орудний | пульпою | пульпами |
Місцевий | на/у пульпі | на/у пульпах |
Кличний | пульпо | пульпи |