підвальний
ПІДВАЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до підвал 1. Підвальне вікно одчинено. Видно в кімнаті робітничу обстановку (Вас., III, 1960, 312); Ми висушили підвальну кімнату Яновського, обклеїли її обоями (Ле, В снопі.., 1960, 373); Для виноробні рекомендується збудувати спеціальний будинок з підвальним приміщенням (Колг. Укр., 7, 1956, 39); // Такий, як у підвалі. Сутінки підвальні - це ж було перше, що і Саранчука вразило, коли він відчинив із сінців двері в кімнату до Бондаренків (Головко, II, 1957, 441); Хлопці лягли на землю тінями, в носи - важкий теплий підвальний дух (Тют., Вир, 1964, 384).
2. у знач. ім. підвальний, ного, ч., спец. Робітник, який відповідає за збереження продуктів, товарів у підвалі. Частіше та частіше він почав завертати до підвального (Мирний, IV, 1955, 230).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підвальний | підвальна | підвальне | підвальні |
Родовий | підвального | підвальної | підвального | підвальних |
Давальний | підвальному | підвальній | підвальному | підвальним |
Знахідний | підвальний, підвального | підвальну | підвальне | підвальні, підвальних |
Орудний | підвальним | підвальною | підвальним | підвальними |
Місцевий | на/у підвальному, підвальнім | на/у підвальній | на/у підвальному, підвальнім | на/у підвальних |