підтакувач
ПІДТАКУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто підтакує або має звичку підтакувати. Найбільша насолода для Гаркуші за столом, - щоб дали йому змогу всмак набалакатись,.. щоб сиділи при цьому в нього по праву й по ліву руку покладливі підтакувачі (Гончар, І, 1959, 30); В оповіданні.. письменник вдається до гостро-сатиричного зображення підлабузника, безпринципного підтакувача (Вітч., 10, 1963, 109).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підтакувач | підтакувачі |
Родовий | підтакувача | підтакувачів |
Давальний | підтакувачеві, підтакувачу | підтакувачам |
Знахідний | підтакувача | підтакувачів |
Орудний | підтакувачем | підтакувачами |
Місцевий | на/у підтакувачі, підтакувачу, підтакувачеві | на/у підтакувачах |
Кличний | підтакувачу | підтакувачі |