підупад
ПІДУПАД, у, ч. 1. Те саме, що підупадання.
2. Фізичний, духовний, економічний і т. ін. занепад; припинення в розвитку чого-небудь. Вже не трохи співців мали Ми, що нас в часи тяжкі З підупаду підіймали, На нові вели стежки (Граб., І, 1959, 504); Освітлюємо всі питання,.. рішуче боремося з настроями підупаду (Еллан, II, 1958, 120).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підупад | підупади |
Родовий | підупаду | підупадів |
Давальний | підупадові, підупаду | підупадам |
Знахідний | підупад | підупади |
Орудний | підупадом | підупадами |
Місцевий | на/у підупаді | на/у підупадах |
Кличний | підупаде | підупади |