підчитувач
ПІДЧИТУВАЧ, а, ч., спец. Той, хто здійснює підчитування.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підчитувач | підчитувачі |
Родовий | підчитувача | підчитувачів |
Давальний | підчитувачеві, підчитувачу | підчитувачам |
Знахідний | підчитувача | підчитувачів |
Орудний | підчитувачем | підчитувачами |
Місцевий | на/у підчитувачі, підчитувачу, підчитувачеві | на/у підчитувачах |
Кличний | підчитувачу | підчитувачі |