пітник
ПІТНИК, а, ч. Повсть, що підкладається коневі під сідло чи під сіделко. Починаючи заїздку, на спину лошаті кладуть пітник з сідла, підтягують його слабенько попругою і водять в поводі по 25-30 хв. протягом 2-3 днів (Конярство, 1957, 117); Він ізліз поправити підпругу й замість того перестелив пітника (Ю. Янов., І, 1958, 148).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пітник | пітники |
Родовий | пітника | пітників |
Давальний | пітникові, пітнику | пітникам |
Знахідний | пітник | пітники |
Орудний | пітником | пітниками |
Місцевий | на/у пітнику | на/у пітниках |
Кличний | пітнику | пітники |