радісність
РАДІСНІСТЬ, ності, ж., рідко. Стан за знач. радісний 1, 2. По-новому стоїть у пожовтневих творах письменника [С. Васильченка] і проблема світосприймання дітей. Тепер природні якості юних героїв - радісність, дотепність, кмітливість не вступають у суперечність з умовами їхнього життя (Рад. літ-во, 5, 1965, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | радісність | радісності |
Родовий | радісності, радісности | радісностей |
Давальний | радісності | радісностям |
Знахідний | радісність | радісності |
Орудний | радісністю | радісностями |
Місцевий | на/у радісності | на/у радісностях |
Кличний | радісносте | радісності |