реторта
РЕТОРТА, и, ж. 1. Скляна, фарфорова або металева лабораторна хімічна посудина грушовидної форми з довгим носком, повернутим убік; використовується для перегонки й розкладення речовини нагріванням. Пили мовчки. Стежили за тим, що відбувалося на столі. Там стояв штатив, підтримуючи реторту з рудою рідиною (Шовк., Інженери, 1956, 190); На довгому дощатому столі з перехрещеними ніжками вишикувались у ряд пробірки, колби та реторти, виповнені зразками грунтів (Збан., Переджнив'я, 1960, 8).
2. Вогнетривка посудина різних форм, в яку вміщують матеріали при їх нагріванні в промислових печах. При сухій перегонці дерева у великих розмірах беруть не скіпочки, а поліна. Ними наповнюють великі залізні посудини - так звані реторти (Уроки.. хіміка, 1956, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | реторта | реторти |
Родовий | реторти | реторт |
Давальний | реторті | ретортам |
Знахідний | реторту | реторти |
Орудний | ретортою | ретортами |
Місцевий | на/у реторті | на/у ретортах |
Кличний | реторто | реторти |