римач
РИМАЧ, а, ч., розм., зневажл. Поганий, бездарний поет. - Легіон шотландських римачів сьогоднішнього дня... постійно підмінює простоту вульгарністю, - відзначав він [Роберт Бернс], - в той час як простота така ж далека від вульгарності, з одного боку, як від нещирості та пустого чванства, з другого (Рад. літ-во, 5, 1958, 76).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | римач | римачі |
Родовий | римача | римачів |
Давальний | римачеві, римачу | римачам |
Знахідний | римача | римачів |
Орудний | римачем | римачами |
Місцевий | на/у римачі, римачу, римачеві | на/у римачах |
Кличний | римачу | римачі |