родина
РОДИНА, и, ж . 1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; сім'я. Невважаючи на тяжкі умови життя (особливо по смерті батька, коли велика родина лишилася на моїх руках ) - я завжди був великим оптимістом (Коцюб., III, 1956, 281); Чумак народився в селянській родині, десь на Чернігівщині (Еллан, II, 1958, 103); Уранці й надвечір невелика родина сідала навкруг вогнища. Віста наливала в миски страви, клала дерев'яні ложки (Скл., Святослав, 1959, 16); * У порівн. [Річард:] Я згадую, як часто вечорами збиралась на помості корабельнім громада наша, мов одна родина, і там.. співала гімни (Л. Укр., III, 1952, 43); // Група тварин, птахів, яка складається з самця, самки та малят. Взялися юннати Лелеку лікувати. Летить його родина У теплий край сама (Біл., Пташ. голоси, 1956, 38); // Група рослин одного виду, які ростуть разом, мають спільний корінь або одну грибницю. Розгорнув [Марко глицю] і одразу ж виявив цілу родину фіалково-коричневих маслюків (Коз., Сальвія, 1959, 39).
2. перен., кого або з означ. Група людей, народів, націй, згуртованих дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами. [Прісцілла:] Я , Руфіне, вірю без присяги й без слів, та інші браття... [Руфін:] Яке мені до інших діло? [Прісцілла:] Правда, тобі вони чужі, але ж мені вони брати, вони родина близька душі моєї! (Л. Укр., II, 1951, 444); Народів сім'я в нас - єдина родина. В цім братнім сузір'ї - цвіте Україна (С. Ол., Вибр., 1959, 24).
@ Чуття єдиної родини - нерозривна єдність, дружба радянських людей, народів, націй. Натхнені ідеями радянського патріотизму і пролетарського інтернаціоналізму, благотворним чуттям єдиної родини, українські митці вписали немало сторінок у літопис дружби радянських народів-братів (Матер. XXIV з. КП України, 1971, 47).
3. розм. Родич або родичка кого-небудь. І син Алкід, твоя дитина, Єдиная твоя родина, Любов єдиная твоя, Гниє в неволі, в кайданах (Шевч., II, 1963, 284); А чи піде вона на сватання до Зіньки Василишиної, бо то ж її близька родина? (Коцюб., І, 1955, 58).
4. біол. Група, що складається з декількох родів тварин або рослин, схожих будовою і близьких між собою за походженням. Білки й ховрахи утворюють родину білячих (Зоол., 1957, 151); В основу класифікації [комах ] покладено одиницю - вид. Схожі види дають рід, роди складають родину (Підручник дезинф., 1953, 160); Родина пальмових одна з найчисленніших - вона налічує понад 1700 видів (Хлібороб Укр., 5, 1965, 47).
5. поет. Рідна сторона; батьківщина. Сміялися озір [озер] круги, Степи, діброви і долини, Гаї, подоли і луги Моєї пишної родини (Щог., Поезії, 1958, 198); Коли засну навіки в домовині Й сира земля поляже на мені, Чи хто згада поета на родині, Чи прийде хто на гроб сумний, чи ні? (Стар., Поет. тв., 1958, 62).
6. Рід, покоління кого-небудь. Люба вже сама найнялася до Октава Пігловського, підпанка з родини шляхтичів-однодворців (Стельмах, І, 1962, 344); Він з родини розкольників і хоч у бога не вірить, проте поганого зілля не вживає (Тют., Вир, 1964, 490).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | родина | родини |
Родовий | родини | родин |
Давальний | родині | родинам |
Знахідний | родину | родини |
Орудний | родиною | родинами |
Місцевий | на/у родині | на/у родинах |
Кличний | родино | родини |