рожаїстий
РОЖАЇСТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що родючий 1. Темнолисті вишні, гіллясті груші, рожаїсті яблуні не змогли прикрити землі від ясного сонячного проміння (Мирний, III, 1954, 348); Звідки на буковинських полях взялась отака рожаїста, повнозерна кукурудза? Адже колись тут ледь животіли низенькі, хирляві стебельця «верховинки» (Рад. Укр., 1.ІІІ 1964, 2); // Який має велике розлоге гілля (про дерево). Он над водою рожаїста верба стоїть, гілки свої аж на саму воду поклала (Мирний, III, 1954, 242).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рожаїстий | рожаїста | рожаїсте | рожаїсті |
Родовий | рожаїстого | рожаїстої | рожаїстого | рожаїстих |
Давальний | рожаїстому | рожаїстій | рожаїстому | рожаїстим |
Знахідний | рожаїстий, рожаїстого | рожаїсту | рожаїсте | рожаїсті, рожаїстих |
Орудний | рожаїстим | рожаїстою | рожаїстим | рожаїстими |
Місцевий | на/у рожаїстому, рожаїстім | на/у рожаїстій | на/у рожаїстому, рожаїстім | на/у рожаїстих |