розбалувати
РОЗБАЛУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. 1. Надмірно пестячи когось, потураючи чиїм-небудь бажанням, примхам, зробити його неслухняним, вередливим. Старі дуже любили свою дитину, годили їй, як болячці печеній, та й розбалували так, що вона орудувала батьком та матір'ю, неначе наймитами (Стор., І, 1957, 35); Не надивиться [ятрівка] на свого Ігнася: ..так хлопця розбалувала, що пальцем його торкни - верещить (Григ., Вибр., 1959, 110); // Морально розбестити кого-небудь, зробити свавільним, розпущеним, не-дисциплінованим. [Мирон(до Горлова ):] Ох, ти, буйвол. Розбалували тебе, чорт, розбалували (Корн., ІІ, 1955, 31).
2. Виявивши увагу до кого-небудь, зробивши кому-небудь щось приємне, привчити його до цього. Загородні митарства мені обридли, не хочеться знов іти на циганське життя; розбалували мене Дерижанови (Л. Укр., V, 1956, 241).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбалую | розбалуємо |
2 особа | розбалуєш | розбалуєте |
3 особа | розбалує | розбалують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розбалував | розбалували |
Жіночий рід | розбалувала | |
Середній рід | розбалувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбалуймо | |
2 особа | розбалуй | розбалуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розбалувавши |