розбовкувати
РОЗБОВКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБОВКАТИ, аю, аєш, док., розм. Розголошувати якісь відомості, таємниці і т. ін. [Лукерка:] Так я й сподівалась, Що це ти розбовкав. [Тиміш:] Та єй же єй, що ні (Кроп., V, 1959, 580); [Гиря:] Оддав хліб, тим і здобрій. Більше не дам!.. Бо ще понесеш якійсь симпатії, а вона й розбовкає на все село, що в мене є хліб... (М. Куліш, П'єси, 1960, 23); Посиділа [Вінцусиха] недовго, бо, мабуть, поспішала розбовкати всім, що я повернувся з Америки таким самим злидарем, як і був (Мур., Бук. повість, 1959, 94).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбовкую | розбовкуємо |
2 особа | розбовкуєш | розбовкуєте |
3 особа | розбовкує | розбовкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбовкуватиму | розбовкуватимемо |
2 особа | розбовкуватимеш | розбовкуватимете |
3 особа | розбовкуватиме | розбовкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розбовкував | розбовкували |
Жіночий рід | розбовкувала | |
Середній рід | розбовкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбовкуймо | |
2 особа | розбовкуй | розбовкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розбовкуючи | |
Минулий час | розбовкувавши |