розборсати
РОЗБОРСАТИ, аю, аєш, док., перех.. діал. 1. Розкидати. Головатий з двома куренями [козаків] заліз перед валами, по яких били обидва канонерських човни. Вогонь був настільки ущільнений, що геть розборсав високий крутий вал (Добр., Очак. розмир, 1965, 142).
2. Розплутати. Розборсати верівку [вірьовку], мотузок, коли їм [ним] що зав'язано (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розборсаю | розборсаємо |
2 особа | розборсаєш | розборсаєте |
3 особа | розборсає | розборсають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розборсав | розборсали |
Жіночий рід | розборсала | |
Середній рід | розборсало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розборсаймо | |
2 особа | розборсай | розборсайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розборсавши |