розвідчий
РОЗВІДЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що розвідувальний.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розвідчий | розвідча | розвідче | розвідчі |
Родовий | розвідчого | розвідчої | розвідчого | розвідчих |
Давальний | розвідчому | розвідчій | розвідчому | розвідчим |
Знахідний | розвідчий, розвідчого | розвідчу | розвідче | розвідчі, розвідчих |
Орудний | розвідчим | розвідчою | розвідчим | розвідчими |
Місцевий | на/у розвідчому, розвідчім | на/у розвідчій | на/у розвідчому, розвідчім | на/у розвідчих |