розгодинюватися
РОЗГОДИНЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗГОДИНИТИСЯ, иться, док., розм. 1. Звільнятися від хмар, туману. Хмарне небо розгодинилось, блиснуло сонечко ясне, повінув вітрець (Мирний, І, 1949, 339); *Образно. Його [Черемшини] обличчя розгодинювалось від одного ясного променя (Письмен. зблизька, 1958, 168).
2. Робитися ясним, погожим; розпогоджуватися; // безос. Розгодинилося, вияснилося, пшеничне зерно, як кришталь, переливалося на сонці (Горд., Дівчина.., 1954, 127).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгодинююся | розгодинюємося |
2 особа | розгодинюєшся | розгодинюєтеся |
3 особа | розгодинюється | розгодинюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгодинюватимуся | розгодинюватимемося |
2 особа | розгодинюватимешся | розгодинюватиметеся |
3 особа | розгодинюватиметься | розгодинюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розгодинювався | розгодинювалися |
Жіночий рід | розгодинювалася | |
Середній рід | розгодинювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розгодинюймося | |
2 особа | розгодинюйся | розгодинюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розгодинюючись | |
Минулий час | розгодинювавшись |