роззявлятися
РОЗЗЯВЛЯТИСЯ, яється, недок., РОЗЗЯВИТИСЯ, иться; мн. роззявляться; док., розм. Відкриватися, розтулятися, перев. широко (про рот, пащу і т. ін.). До кінця вона так і не договорює - очі їй вистрибують на лоб, і рот її широко роззявляється (Смолич, II, 1958, 47); Прийшлось роззявитись дурному горлу: «Кра! кра!» - а ковбаса додолу (Гл., Вибр., 1951, 90); *Образно. Роззявилася вона, ця повна тіні безодня доокола, і заревла тисячею голосів (Хотк., II, 1966, 253).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роззявляюся | роззявляємося |
2 особа | роззявляєшся | роззявляєтеся |
3 особа | роззявляється | роззявляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роззявлятимуся | роззявлятимемося |
2 особа | роззявлятимешся | роззявлятиметеся |
3 особа | роззявлятиметься | роззявлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | роззявлявся | роззявлялися |
Жіночий рід | роззявлялася | |
Середній рід | роззявлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роззявляймося | |
2 особа | роззявляйся | роззявляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | роззявляючись | |
Минулий час | роззявлявшись |