розлапистий
РОЗЛАПИСТИЙ, а, е, розм., рідко, 1. Який має розложисте гілля, розкішну крону (про дерева); гіллястий, крислатий. В земляних закапелках і на розлапистій хвої акуратно лежали гранати (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 777); Швидко промайнули рівні, обсаджені розлапистими, ніби палаючими липами тихі вулички (Собко, Нам спокій.., 1959, 8).
2. Незграбний, вайлуватий (про ходу, рухи). Ця своєрідна, неповторна, легендарна постать [моряка-більшовика] навіки ввійшла своєю хитливою, трохи розлапистою й незугарною ходою «морського вовка» в історію Великого Жовтня і громадянської війни (Вітч., 11, 1967, 174).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розлапистий | розлаписта | розлаписте | розлаписті |
Родовий | розлапистого | розлапистої | розлапистого | розлапистих |
Давальний | розлапистому | розлапистій | розлапистому | розлапистим |
Знахідний | розлапистий, розлапистого | розлаписту | розлаписте | розлаписті, розлапистих |
Орудний | розлапистим | розлапистою | розлапистим | розлапистими |
Місцевий | на/у розлапистому, розлапистім | на/у розлапистій | на/у розлапистому, розлапистім | на/у розлапистих |