розмічувальний
РОЗМІЧУВАЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що розмічальний. Встановлюють лапи-бритви на рівній площадці або помості, користуючись розмічувальною дошкою, на якій намічено лінії рядків (Колг. Укр., 5, 1959, 20).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розмічувальний | розмічувальна | розмічувальне | розмічувальні |
Родовий | розмічувального | розмічувальної | розмічувального | розмічувальних |
Давальний | розмічувальному | розмічувальній | розмічувальному | розмічувальним |
Знахідний | розмічувальний, розмічувального | розмічувальну | розмічувальне | розмічувальні, розмічувальних |
Орудний | розмічувальним | розмічувальною | розмічувальним | розмічувальними |
Місцевий | на/у розмічувальному, розмічувальнім | на/у розмічувальній | на/у розмічувальному, розмічувальнім | на/у розмічувальних |