розоряти
РОЗОРЯТИ, яю, яєш і рідко РОЗОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗОРИТИ, зорю, зориш, док., перех. 1. Ламати, спустошувати, перетворювати що-небудь у руїни. Найлюбішою забавкою було йому будувати та розоряти землянки, вали, окопи, шанці... (Мирний, І, 1949, 180); Завойовники розоряли храми, палаци, щоб добути каміння для своїх будівель і укріплень (Іст. середніх віків, 1955, 9).
2. Позбавляти кого-небудь багатства, достатку, майна; доводити до злиднів, зубожіння. Кризи і періоди промислового застою в свою чергу ще більше розоряють дрібних виробників (Ленін, 38, 1973, 101); - Християни, ми довго терпіли. Воно правда, що пани.. народ розорили та ще й ганяють за нами з.. посіпаками всякими (Коцюб., II, 1955, 72).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розоряю | розоряємо |
2 особа | розоряєш | розоряєте |
3 особа | розоряє | розоряють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розорятиму | розорятимемо |
2 особа | розорятимеш | розорятимете |
3 особа | розорятиме | розорятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розоряв | розоряли |
Жіночий рід | розоряла | |
Середній рід | розоряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розоряймо | |
2 особа | розоряй | розоряйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розоряючи | |
Минулий час | розорявши |