розпропагований
РОЗПРОПАГОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпропагувати. - Комуністи організовували рух опору, коли хочете знати! Зрозуміло? - Що ж, запишемо інакше: розпропагований комуністами... (Ю. Янов., II, 1954, 61).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розпропагований | розпропагована | розпропаговане | розпропаговані |
Родовий | розпропагованого | розпропагованої | розпропагованого | розпропагованих |
Давальний | розпропагованому | розпропагованій | розпропагованому | розпропагованим |
Знахідний | розпропагований, розпропагованого | розпропаговану | розпропаговане | розпропаговані, розпропагованих |
Орудний | розпропагованим | розпропагованою | розпропагованим | розпропагованими |
Місцевий | на/у розпропагованому, розпропагованім | на/у розпропагованій | на/у розпропагованому, розпропагованім | на/у розпропагованих |