розпуджувати
РОЗПУДЖУВАТИ, джую, джуєш, недок., РОЗПУДИТИ, джу, диш, док., перех., діал. Лякаючи, розганяти кого-небудь. Як ітиме купка дівчат, так треба кинутись на них, розпудити їх (Кв.-Осн., II, 1956, 239); // Звільняти з посад. Завтра став інший старшинувати і - розпудить усіх старих служак (Мирний, V, 1955, 418).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпуджую | розпуджуємо |
2 особа | розпуджуєш | розпуджуєте |
3 особа | розпуджує | розпуджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпуджуватиму | розпуджуватимемо |
2 особа | розпуджуватимеш | розпуджуватимете |
3 особа | розпуджуватиме | розпуджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпуджував | розпуджували |
Жіночий рід | розпуджувала | |
Середній рід | розпуджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпуджуймо | |
2 особа | розпуджуй | розпуджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розпуджуючи | |
Минулий час | розпуджувавши |