розтлитель
РОЗТЛИТЕЛЬ, я, ч. Той, хто розтліває кого-небудь; спокусник, розбещувач.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розтлитель | розтлителі |
Родовий | розтлителя | розтлителів |
Давальний | розтлителеві, розтлителю | розтлителям |
Знахідний | розтлителя | розтлителів |
Орудний | розтлителем | розтлителями |
Місцевий | на/у розтлителі | на/у розтлителях |
Кличний | розтлителю | розтлителі |