рубцювати
РУБЦЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех. 1. Робити рубчастим.
2. Лишати на чому-небудь слід у вигляді рубця (у 2 знач.). *Образно. Хіба мало людей приходили сюди [в суд], ще почуваючи за спиною свій грунт, а, заточуючись, виходили звідси з судними папірцями, що підписами і печатками відкраювали землю і наділи, рубцювали людське серце (Стельмах, І, 1962, 381); У спустілому домі батьків Надія почала своє вдовине життя.. Роки повільно рубцювали на серці рани (Чорн., Красиві люди, 1961, 47).
3. Зшивати краї шматків тканини, шкіри, утворюючи рубець (у 4 знач.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рубцюю | рубцюємо |
2 особа | рубцюєш | рубцюєте |
3 особа | рубцює | рубцюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рубцюватиму | рубцюватимемо |
2 особа | рубцюватимеш | рубцюватимете |
3 особа | рубцюватиме | рубцюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | рубцював | рубцювали |
Жіночий рід | рубцювала | |
Середній рід | рубцювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рубцюймо | |
2 особа | рубцюй | рубцюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | рубцюючи | |
Минулий час | рубцювавши |