рукоять
РУКОЯТЬ, і, ж., рідко. Те саме, що рукоятка. Він пізнав рукоять свого, відполірованого долонею, грушевого ціпка, загубленого колись біля підпаленої скирти (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 217); Андрій.. схопив гранату за довгу рукоять, знайому ще з фінської війни, і жбурнув її у вікно (Наука.., 8, 1967, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рукоять | рукояті |
Родовий | рукояті | рукоятей |
Давальний | рукояті | рукоятям |
Знахідний | рукоять | рукояті |
Орудний | рукояттю | рукоятями |
Місцевий | на/у рукояті | на/у рукоятях |
Кличний | рукояте | рукояті |