рядом
РЯДОМ, присл. Безпосередньо один коло одного; поруч, поряд. - Чиї рядом землі? Телішова та Тарабанова (Хотк., І, 1966, 98); В боях під Сталінградом Здружились два бійця. І завжди бились рядом Гарячі їх серця (Бичко, Вогнище, 1959, 93); // Поблизу. Рядом курилась туманом важка соснова гора (Коцюб.,. II, 1955, 112).
Рядом з - біля, поряд з. Рядом з Шевченковою горою.. стоїть зовсім гола гора, вища од Шевченкової (Н.-Лев., II, 1956, 382); Заснули кедри, рядом з ними, хитаючись, модрини сплять (Гонч., Вибр., 1959, 135).
поряд
ПОРЯД 1. 1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поруч. Далеко за річкою блиснуло щось.. Поряд сяйнуло знов, а за ним у третьому місці сильно бухнув полумінь (Коцюб., І, 1955, 349); У кабінеті, коли зайшли, Галаган одразу ж важко опустився в таке ж, як і сам він, масивне сап'янове крісло і жестом запросив Діденка сісти поряд (Головко, II, 1957, 480); Того дня Ніна поверталася додому разом з піонеркою Олею Козуб, яка жила в будинку поряд (Донч., V, 1957, 498); // Безпосередньо один коло одного. Бачим: по тихому морю два змії пливуть велетенські.. І, вигинаючись пружно, до берега поряд простують (Зеров, Вибр., 1966, 243); Стільки кімнат поряд бачила я тільки в магістраті в нашому місті, але там кімнати були бодай нумеровані (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 43); Її наздоганяє благенько одягнута Галина Шорохова, і вони тепер ідуть поряд (Шиян, Гроза... 1956, 51); // В одному ряді, на одній лінії на однаковому рівні. Вистрибували [хлопці] з саней, бігли поряд, борсалися в заметах, змагалися з кіньми на швидкість... (Сміл., Зустрічі, 1936, 216); // у знач. присудк. сл. Коли ти поряд, мені стає весело, коли твоя рука в моїй руці - мені нічого не страшно (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 3); // перен. Разом, спільно, одночасно з ким-, чим-небудь. В житті існує і негативне і позитивне поряд (Вітч., 8, 1958, 135).
2. у знач. прийм., з оруд. в. та прийм. з або з род. в. без прийм. Уживається при вказуванні на просторову близькість, суміжність кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь; біля, поруч, коло. Юзя.. пішла поряд з Даркою, несміло-ніжно поглядаючи на неї, але мовчки (Л. Укр., III, 1952, 651); Поряд із золотими ланами пшениці захвилюють, заграють райдугою нові технічні культури (Рильський, III, 1956, 27); Лукії сьогодні чогось не співається, їй просто хочеться отак сидіти поряд з капітаном, слухати його тиху мову, відчувати тонкий запах парфумів, що йде від нього, - чи, може, це запах океану? (Гончар, Тронка, 1963, 157); Артем у кобеняці йшов поряд саней, тримаючи віжки в руці (Головко, II, 1957, 639); // тільки з оруд. в. та прийм. з. Уживається при вказуванні на суміжні або одночасні дії, а також на особи чи предмети, що перебувають у спільній або одночасній дії; разом, одночасно. Поряд з піднесенням виробництва та матеріального добробуту нашого народу невпинно підвищується ідейна зрілість радянських трудівників, рівень їх свідомості і культури (Ком. Укр., 12, 1968, 40); Поряд з соціалістичними державами за мир борються країни Азії, Африки, Латинської Америки, які визволилися від колоніального гніту (Резол. XXII з.., 1961, 9).
Поряд з тим (з цим) - одночасно, разом з чим-небудь; Ставити (поставити) поряд кого, що з ким - чим- вважати кого-, що-небудь рівноцінним, однаковим у якому-небудь відношенні з кимсь, чимсь; Стати (зайняти місце) поряд з ким - чим - досягти рівня розвитку кого-, чого-небудь; стати рівним з кимсь, чимсь. Ряд вистав за участю Затиркевич показав, що в її особі український театр придбав велику художню силу, цілком гідну зайняти почесне місце поряд з кращими діячами сцени (Минуле укр. театру, 1953, 62).
ПОРЯД2, у, ч., діал. Порядок, лад.
@ Давати поряд - те саме, що Давати лад (див. лад). Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати і батькові, щоб було кому доглядати дітвору та давати поряд в хаті, довелося вдруге оженитися (Мирний, V, 1955, 309).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поряд | поряди |
Родовий | поряду | порядів |
Давальний | порядові, поряду | порядам |
Знахідний | поряд | поряди |
Орудний | порядом | порядами |
Місцевий | на/у поряді | на/у порядах |
Кличний | поряде | поряди |
поруч
ПОРУЧ. 1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поряд. Сів Павло біля столу, схилив голову на руки. - Ось і вечеря наша, - промовляє до його Галя, сідаючи поруч (Вовчок, І, 1955, 147); Пан глянув на Максима Базилевського, тоді він прикажчикував, та й каже: - Збудувать на цім місці хату на дві половини з кімнатами та й другу поруч поставить (Стор., І, 1957, 185); Марія вийшла теж на балкон і стала поруч, поклавши Стахурському руку на плече (Смолич, Ми разом.., 1950, 11); Альпи! Вони, здавалося, стояли тут поруч, а бійцям довелося ще скакати день і ніч, поки, нарешті, почали входити в гори (Гончар, І, 1954, 66); Пісню підхопили дівчата, що підносили розчин, муляри, які працювали поруч (Руд., Остання шабля, 1959, 24); // Безпосередньо один коло одного. - Я думав: поруч живуть люди - одні безпомічні, здичілі з темноти, другі - освічені, узброєні в знаття - і не злучаються, не єднаються, мовби бог зна які кордони розлучали їх (Коцюб., І, 1955, 259); Дивізія рухалась з гучними піснями по Олександрівській вулиці. Щорс і Боженко їхали поруч на добрих конях і поглядали з цікавістю на вікна (Довж., І, 1958, 165); // у знач. присудк. сл. Він наглянув дівчину зовсім несподівано. Він косив ячмінь, вона плоскінь брала. Ниви їх були поруч (Коцюб., І, 1955, 22); - Скучно стало їм у колгоспі.. От вони й розлітаються. А поруч Каховка, будівництво каналу... (Довж., Зач. Десна, 1957, 251); // перев. у сполуч. із сл. бути, йти, виступати, перен. Разом, спільно. Коли трапиться якась потреба, він просить звернутися до нього, свого найближчого сусіда. Бо хоч вона земська вчителька, та він думає, що церква і школа мусять йти поруч (Коцюб., І, 1955, 313); - Знаючи вас обох, ваші характери, ваші погляди, нахили, інтереси, я собі уявляю вас не інакше, як поруч у житті (Гончар, III, 1959, 341); Поруч, браття, ми були в неволі, Разом ми громили вражу рать, Тож тепер на морі й суходолі Нас ніхто не може роз'єднать (Рильський, II, 1960, 233).
2. у знач. прийм., з оруд. в. та прийм. з або з род. в. без прийм. Уживається при вказуванні на просторову близькість, суміжність кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь; біля, коло. По вулиці йшов якийсь чоловік поруч з молодицею (Н.-Лев., II, 1956, 84); Ярина сіла поруч з батьком на покуті (Л. Укр., III, 1952, 666); Валентин сидить поруч Бориса на канапі, поклавши йому важку руку на плече, мов охороняючи друга від всіляких напастей (Гончар, IV, 1960, 67); Ми гукнули на Богдана. Він підійшов і став поруч нас (Ю. Янов., II, 1958, 165); На високих обочинах, поруч з липами, повиростали вікові дуби і встеляють жолуддям рівно чотири версти шляху (Стельмах, II, 1962, 139); // Уживається при позначенні невеликої відстані від чого-небудь. Поруч хаток ліпилися крихітні вівчарні, корівники, стояли височенні ожереди сіна (Тулуб, В степу.., 1964, 404); // тільки з оруд. в. та прийм. з, рідко. Уживається при вказуванні на суміжні або одночасні дії, а також на особи чи предмети, що перебувають у спільній або одночасній дії; разом, одночасно, поряд. Поруч з концентрацією посівів і зростанням торгового характеру землеробства йде перетворення його в капіталістичне (Ленін, 3, 1970, 82); Із польським трудовим народом Він [Богдан Хмельницький] поруч проти шляхти йшов... (Рильський, III, 1961, 145); Поруч зі своїм планом наступу Тютюнник запропонував на всякий випадок виробити й план відступу: війна є війною, і різні можуть бути несподіванки (Стельмах, II, 1962, 242).
Поруч з тим (з цим) - те саме, що Поряд з тим (з цим) (див. поряд1). Згадала знов Ваш опис вистави господарської, .. а поруч з тим «скручені голови» [нездійсненні творчі плани] (Л. Укр., V, 1956, 433); Ставати (стати) поруч з ким: а) ставати рівним, однаковим з ким-небудь. - Давайте нам літературу. Давайте Байронів, Шекспірів, Гете!.. й ми станемо поруч із іншими, ми увіллємось в сім'ю культурних народів, - кричав Джіафер, загрітий суперечкою (Коцюб., II, 1955, 138); б) приєднуватися до кого-небудь у боротьбі, важкій праці тощо; разом з ким-небудь брати участь у чомусь; Ставити (поставити) поруч кого, що з ким - чим - вважати кого-, що-небудь рівноцінним, однаковим у якому-небудь відношенні з кимсь, чимсь; ставити в один ряд з ким-, чим-небудь.