самозайнятість
САМОЗАЙНЯТІСТЬ, -тості, ж. Самостійна зайнятість; зайнятість працею, управлінням у власному господарстві, власній фірмі. // Різновид нетрадиційної нестандартної зайнятості (в основі якої лежить самоорганізація); трудова активність без формальних трудових відносин (з роботодавцем або як роботодавець), дрібне підприємництво в торгівлі, сфері послуг і т.д.; самостійними працівниками (або самозайнятими) вважаються ті, хто працює за свій рахунок, сам організує свою роботу, володіє засобами виробництва і відповідає за вироблену продукцію або послуги, їхню якість, ціну, збут (реалізацію) і т.д.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самозайнятість | самозайнятості |
Родовий | самозайнятості, самозайнятости | самозайнятостей |
Давальний | самозайнятості | самозайнятостям |
Знахідний | самозайнятість | самозайнятості |
Орудний | самозайнятістю | самозайнятостями |
Місцевий | на/у самозайнятості | на/у самозайнятостях |
Кличний | самозайнятосте | самозайнятості |