самозаспокоєність
САМОЗАСПОКОЄНІСТЬ, ності, ж. Стан. за знач. самозаспокоєний. Розвиток критики і самокритики, боротьба проти парадності, зарозумілості, самозаспокоєності - найважливіший статутний обов'язок кожної партійної організації, кожного комуніста (Ком. Укр., 7, 1965, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самозаспокоєність | самозаспокоєності |
Родовий | самозаспокоєності, самозаспокоєности | самозаспокоєностей |
Давальний | самозаспокоєності | самозаспокоєностям |
Знахідний | самозаспокоєність | самозаспокоєності |
Орудний | самозаспокоєністю | самозаспокоєностями |
Місцевий | на/у самозаспокоєності | на/у самозаспокоєностях |
Кличний | самозаспокоєносте | самозаспокоєності |