свіжак
СВІЖАК, а, ч., розм., рідко. 1. Те саме, що новачок. - Ви, здається, свіжаки тут, не брали ще участі в наших грачиних війнах? (Гончар, Таврія, 1952, 172).
2. Свіжа вода, свіжий продукт і т. ін. Витягла [дружина воду], налила свіжака.. у відра, взяла їх на коромисло, понесла (Гончар, Тронка, 1963, 61).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | свіжак | свіжаки |
Родовий | свіжака | свіжаків |
Давальний | свіжакові, свіжаку | свіжакам |
Знахідний | свіжак | свіжаки |
Орудний | свіжаком | свіжаками |
Місцевий | на/у свіжаку | на/у свіжаках |
Кличний | свіжаку | свіжаки |