сервіс
СЕРВІС, у, ч. Обслуговування населення, забезпечення його побутових потреб. Сервісом займається тут сільський комунгосп - нова форма побутового обслуговування колгоспників, що народилась на Черкащині й поширилася на всю республіку (Літ. Укр., 28. IV 1968, 1); // Сукупність організацій, обов'язком яких є обслуговування побутових потреб населення і створення різноманітних вигод для нього. Кожній людині служба міського сервісу заощаджує багато часу, звільняє від важкої копіткої роботи (Веч. Київ, 14.II 1966, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сервіс | сервіси |
Родовий | сервісу | сервісів |
Давальний | сервісові, сервісу | сервісам |
Знахідний | сервіс | сервіси |
Орудний | сервісом | сервісами |
Місцевий | на/у сервісі | на/у сервісах |
Кличний | сервісе | сервіси |