сесійний
СЕСІЙНИЙ, а, е. Прикм. до сесія. Сесійний період; // Признач. для проведення сесій. В Сесійному залі Верховної Ради Української РСР відбулися збори активу працівників Міністерства охорони громадського порядку УРСР (Рад. Укр., 9.ІХ 1962, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сесійний | сесійна | сесійне | сесійні |
Родовий | сесійного | сесійної | сесійного | сесійних |
Давальний | сесійному | сесійній | сесійному | сесійним |
Знахідний | сесійний, сесійного | сесійну | сесійне | сесійні, сесійних |
Орудний | сесійним | сесійною | сесійним | сесійними |
Місцевий | на/у сесійному, сесійнім | на/у сесійній | на/у сесійному, сесійнім | на/у сесійних |