скандувати
СКАНДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Чітко вимовляти наголошений склад у кожній стопі вірша. Колись... давно.. оцим напівантичним краєм у сяйві ранку йшов ще юний грецький віршник. На море дивлячись, він скандував напам'ять свого Гомера (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 47); // Чітко і голосно вимовляти слова, поділяючи їх на склади. - Я Крейсер, я Крейсер, як мене чути? Як мене чути? - скандував біля рації Саша Сіверцев (Гончар, III, 1959, 156).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скандую | скандуємо |
2 особа | скандуєш | скандуєте |
3 особа | скандує | скандують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скандуватиму | скандуватимемо |
2 особа | скандуватимеш | скандуватимете |
3 особа | скандуватиме | скандуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скандував | скандували |
Жіночий рід | скандувала | |
Середній рід | скандувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скандуймо | |
2 особа | скандуй | скандуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скандуючи | |
Минулий час | скандувавши |