сквернитель
СКВЕРНИТЕЛЬ, я, ч., книжн., заст. Осквернитель. Митрополит міг тільки радуватися, що цей незбагненний слов'янин, якого давно про себе прозвав не укра-шателем, а сквернителем храму, нарешті втомився в своїх нестримних вигадках (Загреб., Диво, 1968, 692).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сквернитель | сквернителі |
Родовий | сквернителя | сквернителів |
Давальний | сквернителеві, сквернителю | сквернителям |
Знахідний | сквернителя | сквернителів |
Орудний | сквернителем | сквернителями |
Місцевий | на/у сквернителі | на/у сквернителях |
Кличний | сквернителю | сквернителі |