склепувати
СКЛЕПУВАТИ, ую, уєш, недок., СКЛЕПАТИ, склепаю, склепаєш і склеплю, склеплеш; мн. склепають і склеплють; док., перех. 1. Клепаючи, з'єднувати, скріплювати що-небудь. Склепали гострими кінцями докупи дві звичайні коси, приладнали кілька грузил, а до п'ят коси прив'язали по вірьовці (Донч., І, 1956, 51); * Образно. - Бачив, як гнів його брови склепав? (Стельмах, І, 1962, 26).
2. тільки док., розм. Клепаючи, виготовити що-небудь. Майстер узяв великий аркуш білого цинкового заліза, покраяв його і на очах у хлопців хутко склепав виварку на білизну (Мик., II, 1957, 474).
3. перен. Робити що-небудь наспіх, недбало, абияк. - От, - кажу, - хвалько небесний! Три шпаківні склепав, а балачок на всю школу! (Донч., VI, 1957, 250); - Так і тримали без суду, поки я сам не допоміг прокурору склепати на себе вирок і кайдани за втечу, - розповів згодом Дебрич Юркові (Козл., Ю. Крук, 1957, 427).
СКЛЕПУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. Будувати склеп (у 1 знач.). Ой же казав пан Каньовський ще й склеп склепувати, молоду Бондарівну гарно поховати (Чуб., V, 1874, 428).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | склепую | склепуємо |
2 особа | склепуєш | склепуєте |
3 особа | склепує | склепують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | склепуватиму | склепуватимемо |
2 особа | склепуватимеш | склепуватимете |
3 особа | склепуватиме | склепуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | склепував | склепували |
Жіночий рід | склепувала | |
Середній рід | склепувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | склепуймо | |
2 особа | склепуй | склепуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | склепуючи | |
Минулий час | склепувавши |