скопаний
СКОПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скопати. На самій середині косогор [косогір] був рівно скопаний настільки, щоб на йому вмістилась хата з маленькою повіткою (Н.-Лев., II, 1956, 125); На дільниці, скопаній ямками, роблять посадку молоденьких яблуньок (Головко, І, 1957, 448); * Образно. Обличчя скопане віспою, але юнак симпатичний (Епік, Тв., 1958, 581); // у знач. прикм. Мар'янка оглянула скопану грядку (Десняк, Вибр., 1947, 115); Він почув запах скопаної землі, звідки недавно було вигорнуто картоплю (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 193; // скопано, безос. присудк. сл. Клапоть її наділу знову скопано, заскороджено граблями (Стельмах, II, 1962, 340).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | скопаний | скопана | скопане | скопані |
Родовий | скопаного | скопаної | скопаного | скопаних |
Давальний | скопаному | скопаній | скопаному | скопаним |
Знахідний | скопаний, скопаного | скопану | скопане | скопані, скопаних |
Орудний | скопаним | скопаною | скопаним | скопаними |
Місцевий | на/у скопаному, скопанім | на/у скопаній | на/у скопаному, скопанім | на/у скопаних |