скривлювати
СКРИВЛЮВАТИ, юю, юєш і СКРИВЛЯТИ, яю, яєш, недок., СКРИВИТИ, скривлю, скривиш; мн. скривлять; док. 1. перех. Робити що-небудь кривим, зігнутим, нерівним; викривляти. Старий віл борозни не скривить (Укр.. присл.., 1963, 266); // безос. Не поможе бабі кадило, коли бабу скривило (Номис, 1864, № 5667); // Надавати неприродного вигляду обличчю, його рисам і т. ін. Переляк скривлює обличчя дружини (Стельмах, І, 1962, 285); Кайдашиха знов притулила губи до чарки.., вкинула в рот один ковток і дуже скривила губи (Н.-Лев., II, 1956, 281); Несказанно гірке почуття отуманення запанувало нею і скривило болісно її уста (Коб., II, 1956, 36); Винувата посмішка скривила йому обличчя (Баш, Надія, 1960, 98); // безос. Осокін швидко звів очі, і рот йому скривило жахом (Ткач, Плем'я.., 1961, 258).
@ Скривити кислу міну - зробити гримасу, виражаючи незадоволення, здивування. - Спитала я в неї вчора, чи не хоче піти в парк на музику, - вона скривила кислу міну і спитала: - Пощо? (Л. Укр., III, 1952, 530).
2. неперех., рідко. Повертати вбік. Коли дійшли до темного місця, де вулиця скривлювала, а лампи не було близько, Шварц потаємно шарпнув його за рукав (Фр., VII, 1951, 413).
@ Скривити душею - те саме, що Покривити душею (див. покривити). В цей час вона не могла скривити душею і розповіла усе про своє прохання (Стельмах, II, 1962, 233).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скривлюю | скривлюємо |
2 особа | скривлюєш | скривлюєте |
3 особа | скривлює | скривлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скривлюватиму | скривлюватимемо |
2 особа | скривлюватимеш | скривлюватимете |
3 особа | скривлюватиме | скривлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | скривлював | скривлювали |
Жіночий рід | скривлювала | |
Середній рід | скривлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | скривлюймо | |
2 особа | скривлюй | скривлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | скривлюючи | |
Минулий час | скривлювавши |