скупердяга
СКУПЕРДЯГА, и, ч. і ж., розм. Скупа людина. Тепер із дітками без хліба ми шматка,.. До чого нас довів ти, бісів скупердяго! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 62); Сергій Семибрат робив строковим у Байбураки.. Це був великий жмикрут, а ще лицемір і скупердяга (Коцюба, Перед грозою. 1958, 4); *У порівн. - Уже десять років.. день і ніч згуртовую я нашу силу, збираю по зернятку, як скупердяга гроші (Тулуб, Людолови, І, 1957, 439).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скупердяга | скупердяги |
Родовий | скупердяги | скупердяг |
Давальний | скупердязі | скупердягам |
Знахідний | скупердягу | скупердяг |
Орудний | скупердягою | скупердягами |
Місцевий | на/у скупердязі | на/у скупердягах |
Кличний | скупердяго | скупердяги |