соболівник
СОБОЛІВНИК, а, ч. Фахівець із соболівництва.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | соболівник | соболівники |
Родовий | соболівника | соболівників |
Давальний | соболівникові, соболівнику | соболівникам |
Знахідний | соболівника | соболівників |
Орудний | соболівником | соболівниками |
Місцевий | на/у соболівнику, соболівникові | на/у соболівниках |
Кличний | соболівнику | соболівники |