солончакуватий
СОЛОНЧАКУВАТИЙ, а, е. Який містить у собі легкорозчинні солі в невеликій кількості (про грунт). Внесення органічних добрив під цукрові буряки в кількості 15-20 т на гектар у поєднанні з мінеральними добривами слід вважати обов'язковим на змитих, солонцюватих та солончакуватих грунтах (Добрива.., 1956, 216); // Із солончаками (у невеликій кількості). Солончакуватий степ.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | солончакуватий | солончакувата | солончакувате | солончакуваті |
Родовий | солончакуватого | солончакуватої | солончакуватого | солончакуватих |
Давальний | солончакуватому | солончакуватій | солончакуватому | солончакуватим |
Знахідний | солончакуватий, солончакуватого | солончакувату | солончакувате | солончакуваті, солончакуватих |
Орудний | солончакуватим | солончакуватою | солончакуватим | солончакуватими |
Місцевий | на/у солончакуватому, солончакуватім | на/у солончакуватій | на/у солончакуватому, солончакуватім | на/у солончакуватих |