спольщення
СПОЛЬЩЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. спольщити, спольщувати і спольщитися, спольщуватися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спольщення | спольщення |
Родовий | спольщення | спольщень |
Давальний | спольщенню | спольщенням |
Знахідний | спольщення | спольщення |
Орудний | спольщенням | спольщеннями |
Місцевий | на/у спольщенні | на/у спольщеннях |
Кличний | спольщення | спольщення |