стигмат
СТИГМАТ, а, ч., іст., мед. Те саме, що стигма 1, 2. До своєрідних випадків істеричного самонавіювання належать, наприклад, безсумнівні випадки уявної вагітності.. Сюди ж треба віднести стани і стигмати різних релігійних екстатиків (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 157); * Образно. Цілі покоління людські трудилися над цим похмурим стигматом землі [Кельнським собором], споруджували не радісний і світлий храм для своїх дітей, а понурий пам'ятник для себе, для своїх сліз і своєї крові (Загреб., Європа. Захід, 1961, 101).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стигмат | стигмати |
Родовий | стигмата | стигматів |
Давальний | стигматові, стигмату | стигматам |
Знахідний | стигмат | стигмати |
Орудний | стигматом | стигматами |
Місцевий | на/у стигматі | на/у стигматах |
Кличний | стигмате | стигмати |