сторічний
СТОРІЧНИЙ, а, е. 1. Який триває сто років. Пройшовши сторічний шлях творчих пошуків і славних звершень,.. театр щиро несе радість радянським людям (Мист., 6, 1967, 12); Сторічна війна; // Віком сто років. Сторічна бабуся.
2. Який живе, триває і т. ін. близько ста або понад сто років; // Який росте близько ста або понад сто років (про ліс, окремі дерева і т. ін.). Стомлений подорожній міг заспокоїти спрагу свою і відпочити біля води, в тіні сторічних горіхів (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 259); // Пов'язаний з чим-небудь, що відбувалося дуже багато років тому. Сторічні спогади; Сторічна давнина.
3. Стос. до часу, періоду тривалістю сто років. Сторічному ювілею Леніна присвятили письменники і митці Києва свої творчі звіти перед трудящими столичної області (Вітч., 7, 1969, 220).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сторічний | сторічна | сторічне | сторічні |
Родовий | сторічного | сторічної | сторічного | сторічних |
Давальний | сторічному | сторічній | сторічному | сторічним |
Знахідний | сторічний, сторічного | сторічну | сторічне | сторічні, сторічних |
Орудний | сторічним | сторічною | сторічним | сторічними |
Місцевий | на/у сторічному, сторічнім | на/у сторічній | на/у сторічному, сторічнім | на/у сторічних |