стрижча
СТРИЖЧА, ати, с. Те саме, що стригун. - Який тут розум - землю рить Та розкидать пашню без діла? Неначе нікуди подіть!.. Стрижчаті б дав, та й я б поїла (Гл., Вибр., 1951, 29); * У порівн. - Як хазяїн, так і ви робіть... А то - поперериватися ладні. Сказано: молоді - неуки. Як ото стрижчата (Головко, І, 1957, 253).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стрижча | стрижчата |
Родовий | стрижчати | стрижчат |
Давальний | стрижчаті | стрижчатам |
Знахідний | стрижча | стрижчат |
Орудний | стрижчам | стрижчатами |
Місцевий | на/у стрижчаті | на/у стрижчатах |
Кличний | стрижча | стрижчата |