стромовина
СТРОМОВИНА, и, ж . 1. Круте урвище, провалля. Уявіть величезну западину, голі горби, скелі, круті трав'янисті стромовини (Наука.., 2, 1972, 37); // Крутий, скелястий берег, обрив. Над бухтою обривались крижаними стромовинами глетчери (Трубл., Хатина.., 1934, 21).
2. Швидка, бурхлива течія ріки. Сів він у Києві на козацький байдак і поплив через пороги, здригаючись із жаху перед грізними стромовинами Дніпра-Славути. (Тулуб, Людолови, І, 1957, 405).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стромовина | стромовини |
Родовий | стромовини | стромовин |
Давальний | стромовині | стромовинам |
Знахідний | стромовину | стромовини |
Орудний | стромовиною | стромовинами |
Місцевий | на/у стромовині | на/у стромовинах |
Кличний | стромовино | стромовини |