стрічний
СТРІЧНИЙ, а, е, розм. Те саме, що зустрічний. Стрічні хаджі одвертались од нього, немов жахались грішника (Коцюб., II, 1955, 158); Коли вдалині показувався стрічний пароплав, «Комсомол» гудів, а з стрічного пароплава теж відповідали гудком (Донч., VI, 1957, 492); На щастя, незабаром нагодилась стрічна машина (Баш, На.. дорозі, 1967, 42); Бився з вітрами я стрічними, Падав в крові на війні (Гірник, Стартують.., 1963, 20); // у знач. ім. стрічні, них, мн. (одн. стрічний, ного, ч.; стрічна, ної, ж. ). Люди, які зустрічаються, трапляються кому-небудь на шляху. Він переймав стрічних і всім кричав, що так не можна... Треба оборонятись (Коцюб., II, 1955, 180); Передерієві лестило, що стрічні затримували свої погляди на його товаришеві (Рибак, Час.., 1960, 156).
@ Питати стрічного і поперечного див. питати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | стрічний | стрічна | стрічне | стрічні |
Родовий | стрічного | стрічної | стрічного | стрічних |
Давальний | стрічному | стрічній | стрічному | стрічним |
Знахідний | стрічний, стрічного | стрічну | стрічне | стрічні, стрічних |
Орудний | стрічним | стрічною | стрічним | стрічними |
Місцевий | на/у стрічному, стрічнім | на/у стрічній | на/у стрічному, стрічнім | на/у стрічних |