ступник
СТУПНИК, а, ч., діал . 1. Крок. Христя задумалася. Пройшла скільки ступників мовчки (Мирний, III, 1954, 354).
2. Майстерня або фабрика, де валяють вовну, шерсть і т. ін.; валяльня, сукновальня. Він відчинив низенькі двері, вогкі і масні від випарів, і ввів своїх гостей до ступника (Тулуб, Людолови, II, 1957, 310).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ступник | ступники |
Родовий | ступника | ступників |
Давальний | ступникові, ступнику | ступникам |
Знахідний | ступник | ступники |
Орудний | ступником | ступниками |
Місцевий | на/у ступнику | на/у ступниках |
Кличний | ступнику | ступники |