супутниця
СУПУТНИЦЯ, і, ж. Жін. до супутник 1, 2. Моя супутниця до того знесилилась, що майже звисала на моїй руці, і ми рухались дуже поволі (Гур., Друзі.., 1959, 22); - Розшукай того, що стріляв з-за дерева! ..Тоді я.. прийду до тебе і скрізь буду твоєю супутницею... (Гончар, III, 1959, 455); Тепер від нього не залежало - думати про неї чи ні, бо та думка стала його постійною супутницею (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 19); Хронічна валютна криза стала постійною супутницею капіталізму (Ком. Укр., 7, 1966, 41); Залишки фундаменту кам'яного будинку вкрили розкішні будяки.., лобода та невідступна супутниця покинутих осель - кропива (Вільде, Сестри.., 1958, 221).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | супутниця | супутниці |
Родовий | супутниці | супутниць |
Давальний | супутниці | супутницям |
Знахідний | супутницю | супутниць |
Орудний | супутницею | супутницями |
Місцевий | на/у супутниці | на/у супутницях |
Кличний | супутнице | супутниці |