сурганитися
СУРГАНИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм. Іти поволі, через силу; волочитися, плестися; // Іти, з'являтися куди-небудь (про когось небажаного). - Ой, лишечко! Це ж Мокрієвська сурганиться, певно, до нас! - сказала Уляся й скривилась (Н.-Лев., IV, 1956, 320).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сурганюся | сурганимося |
2 особа | сурганишся | сурганитеся |
3 особа | сурганиться | сурганяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сурганитимуся | сурганитимемося |
2 особа | сурганитимешся | сурганитиметеся |
3 особа | сурганитиметься | сурганитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | сурганився | сурганилися |
Жіночий рід | сурганилася | |
Середній рід | сурганилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | сурганьмося | |
2 особа | сурганься | сурганьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | сурганячись | |
Минулий час | сурганившись |